Курс валют: $ - 26,5 / 26,9; € - 31,0 / 31,6
Написати в редакцію
X

Дякуємо що ви з нами!

Незручна правда: чому СРСР не лікував поранених. Для держави краще мертвий солдат ніж інвалід

05-09-2020

2010

 

Всі ми знаємо, що під час Великої Вітчизняної війни на фронті катастрофічно не вистачало медикаментів, лікарів та медперсоналу. Більшість поранених помирала в перші 3 дні через зараження крові та неналежне лікування.

 

СРСР замовчує той факт, що свідомо збільшував число вбитих під час війни.

 

Всі ми знаємо, що під час 2 Світової війни катастрофічно не вистачало медикаментів, медики працювали по кілька діб без сну, прали бинти, пораненим після операцій не давались знеболюючі, розвивалась гангрена та зараження крові. Люди виживали не завдяки а незважаючи на. Лікарі замість знеболюючого використовували стакан спирту.

 

Чому так склалося?

 

Можна було збільшити штат медиків (добровольців було дуже багато), можна було попросити медикаменти із США. Можна було розвернути виробництво знеболюючих та медикаментів  в СРСР, проте це не робилось.

 

Державі вигідні були смерті скалічених солдатів, і ось чому:  


 

Уявіть дві ситуації: солдат горів живцем в танку, вибрався, йому ампутували руки, він осліп, але вижив. І такий же солдат, який помер на операційному столі або в перші дні лікування. 


Першому солдату потрібно ввесь час надавати допомогу, оформити інвалідність та подбати про нагляд. Після війни – забезпечити житлом, допомагати його дітям.


З другим солдатом все просто – його можна поховати в братській могилі, відправити похоронку сім’ї, і в 90% випадків сім’я не проситиме навіть матеріальну допомогу від держави.


Текстильні заводи під час війни шили військову та робочу форму, шили червоні прапори, проте не шили бинтів, медичних халатів. Гіпсовий бинт вже тоді активно використовувався, проте в СРСР його чомусь не випускали для військовослужбовців.


СРСР міг врятувати щонайменше 30% загиблих під час війни, якби вчасно надавав медичну допомогу та піклувався інвалідами під час операцій та після них.

 


Мало того, після війни багатьох інвалідів просто зібрали в своєрідних концтаборах, щоб вони не «псували імідж країни-переможця». Інваліди не мали права на переписку, а рідним заборонялось до них приїздити та провідувати – це така подяка Союзу за віддані життя та здоров’я під час війни! 

 

За офіційною статистикою Росії у 2 Світовій війні втрати СРСР складали 23.7 млн громадян. За підрахунками незалежних експертів втрати складали близько 43 млн громадян. Для порівняння – загальні втрати Німеччини 6 млн громадян (з них близько 2 млн цивільних).


Так, на момент початку війни 1941 року в Червоній армії перебували трохи менше 4,9 мільйона військовослужбовців. За весь час війни було мобілізовано 29,5 мільйона осіб. Станом на 1 липня 1945 року в армії перебували майже 11,4 мільйона осіб.


То ж на цьому кривавому млині саме на фронті перемололи вбитими й інвалідами 23 (!) мільйони. Звичайно, частина (не більше 3% були дезертирами), ще 1-2% теоретично могли залишитись відбудовувати міста і села. Проте 22 мільйони солдат десь зникли! 


Сюди додайте партизанів, добровольців, інвалідів та неповнолітніх, які воювали, проте не мали військових білетів, 40-50% з них загинули на війні, а це ще щонайменше 2 мільйони осіб.

 

Це страшна правда війни. Страшна правда зворотного боку «коли ковбаса була по 2 рублі».

 

автор Олександр Ткачук

 

 

Отримуйте інсайди, та інформацію, яку ми не можемо опублікувати на сайті в нашому телеграм каналі Наша Країна.

"Наша країна" зацікавлена у якісному та об'єктивному висвітленні сьогодення. Якщо ви маєте цікаву інформацію (дії корупціонерів, вчинки політиків, курйози, прекрасні місця України) - напишіть нам nashakrainainfo@gmail.com, ми з радістю її опублікуємо. Разом ми зробимо Україну кращою!
Підписатись