Курс валют: $ - 28,3 / 28,7; € - 33,6 / 34,2
Написати в редакцію
X

Дякуємо що ви з нами!

Винахідник "кави по-віденськи", рятівник Відня та співавтор листа запорожців до Магомета IV - це одна особа, наш співвідчизник

19722

Юрій КульчицькийОдна особа за своє життя може зробити більше аніж тисячі. Одна особа спромоглась написати лист турецькому султану Магомету lV, спасти Відень від Турецької облаги, придумати каву "по-віденськи", стати співрозробником "круасана", створити купецьку гільдію та прожити гідне життя. І так, все по порядку.

 

 

Юрій Кульчицький походив із знатного роду, із с.Кульчиці Львівської області, вже в 20-літньому віці він  знав латину, німецьку, польську, румунську та угорську мови. На Січі він був записаний до тлумачів – майбутніх дипломатів, розвідників. Опанував турецьку та татарську мови, після чого Іван Сірко призначив його консулом на Микитинську Січ. 
Саме тоді Магомет ІV із 55-тисячим військом вирушив щоб розгромити січ, маючи величезну чисельну перевагу та найсильнішу на той час легку кінноту він був впевнений у своїй перемозі та написав принизливого листа до запорожців. Саме Юрій Кульчицький за вказівкою Сірка відписав Магомету знамениту достойну відповідь. 

 

 

 


Турко-татарська армія була розбита, проте Юрій Кульчицький потрапив в полон. Турок, в полоні якого перебував козак захоплювався його розумом та призначив своїм писарем, потім бухгалтером, далі – помічником. Невдовзі Кульчицький викупився із полону. На той час він вже був у Відні.

 

 


У 1676 році Кульчицький заснував власну торгову справу, викупив із полону свою кохану та невдовзі одружився з нею.
14 липня 1683 р. 200-тисячна османська армія взяла в облогу Відень, 15 тисяч її захисників разом із місцевими жителями були приречені. Через місяць облоги Кульчицький, який прекрасно знав побут та мову татар разом із сербським купцем Джордже Михайловичем пробрався в турецький табір, де видавав себе за купця. Він лаявся на прожерливих військових, за що навіть був запрошений агою до свого шатра. З такою холоднокровністю дурити ворога зміг би далеко не кожен. Проте поза турецьким табором в одному із сіл Кульчицький мало не поплатився життям за роль турецького купця. Кульчицькому вдалось повідомити Польського короля про облогу, який разом із двома загонами Запорожців 12 вересня застав зненацька османську армію та розбив її.

 

Віденська битва

Віденська міська влада із вдячності подарувала козаку кам’яний будинок в центрі міста та скасувала обкладення податку його кампанії на 20 років. Польський король дозволив забрати частину скарбів, захоплених у османів. Юрій Кульчицький на здивування короля попросив кілька мішків кави. В ті часи європейці не були любителями кави та приймали її за харчі для худоби, тому король віддав козаку всі 300 мішків зерен.

 

 

 


На жаль, в цій історії щасливій історії не було щасливого кінця, - вагітна дружина Юрія померла від турецького снаряду. Розбитий горем українець мало не опустив руки, залічити його душевні рани допомогла австрійка Марія Уршуля, з якою згодом Кульчицький побрався.
У 1684 році австрійський імператор призначив Юрія Кульчицького особистим перекладачем, а невдовзі і «цісарським придворним кур’єром». 

 

 

Юрій Кульчицький
Проте справжнім захопленням запорожця була не державна діяльність, а кава. Спочатку, він варив гірку чорну каву, яку розносив віденцям. Вони не розуміли кислий смак напою. Справа йшла кепсько, в кав’ярню Кульчицького практично ніхто не заходив за кавою, а лише з поваги до високого чину та мудрості власника. Кульчицький не залишив свою справу, він багато експерментував із заварюванням, додаванням приправ, проте гіркий смак ніщо не перебивало. Невдовзі знайшлось просте, але геніальне рішення – додавання цукру та молока. Смак був неперевершений, віденці вистроювалися в черги заради філіжанки новомодного напою. Кульчицький подавав каву разом із невеликими пирогами у формі півмісяця (на честь перемоги над османами). Це було народження «кави по-віденськи». Кульчицький відкрив у Відні кав’ярню «Під синьою пляшкою» — в кравецькому ряду біля собору, за адресою Домгассе, 6, яка стала одним із найвідвідуваніших місць у Відні.

 

 

 

Вказані рогалики, які першим почав випікати Піер Вендлер, стали широко популярні у Австрії лише через 50 років. У 1770 році після переїзду у Францію Марії-Антуанетти – дочки Австрійського імператора, ці рогалики почали називати «круасанами».
Юрій Кульчицький помер 20 лютого 1694 року від сухот та був похований із великими почестями на центральному кладовищі Відня поблизу собору Святого Стефана. В честь Юрія Кульчицького у Відні названо вулиці. Кав'ярня «Під синьою пляшкою» існує досі, на її другому поверсі споруджено пам'ятник першому власнику, на якому Кульчицький одягнений у турецьку одіж, має характерні козацькі вуса та, звичайно, розливає каву.

Пам'ятник Кульчицькому

автор Олександр Ткачук
 
 

Отримуйте інсайди, та інформацію, яку ми не можемо опублікувати на сайті в нашому телеграм каналі Наша Країна.

"Наша країна" зацікавлена у якісному та об'єктивному висвітленні сьогодення. Якщо ви маєте цікаву інформацію (дії корупціонерів, вчинки політиків, курйози, прекрасні місця України) - напишіть нам nashakrainainfo@gmail.com, ми з радістю її опублікуємо. Разом ми зробимо Україну кращою!
Підписатись